دانلود کتاب Палеографія українського скоропису другої половини XVII ст.

Радянські історики приділяють велику увагу дослідженню історич­
ного минулого нашої країни. Шлях до його пізнання лежить через все­
бічне і глибоке вивчення історичних джерел, зокрема писемних пам'я­
ток минулих сторіч, дослідження яких неможливе без знання палеогра­
фії — однієї з спеціальних (допоміжних) історичних дисциплін.
Завдання палеографії вчені визначають по-різному До цього ча­
су триває полеміка про значення палеографії для історичної та філоло­
гічної наук, а звідси — різне розуміння і визначення завдань цієї дис­
ципліни. Незважаючи на розбіжність у визначенні методу і завдань пале­
ографії, всі радянські палеографи зійшлися в основному — палеографія
вивчає рукописні пам'ятки, написані на пергаменті, папері та бересті.
Палеографія як історична дисципліна вивчає зовнішні ознаки ру­
кописних пам'яток (знаки писемності, матеріал, художні прикраси,
оправу, формат та ін.) в їх розвитку і взаємозв'язку, що дає можливість
не тільки правильно прочитати тексти, а й визначити час, місце їх на­
писання, авторів, літературне та історичне походження, встановити їх
достовірність й оригінальність
2 .
Сукупність органічно пов'язаних і взаємообумовлених елементів
зовнішньої форми рукописних текстів пояснюється сукупністю історич­
них умов, за яких вони виникли. Тому палеографія може досягти знач­
них успіхів у вивченні еволюції зовнішніх ознак письма лише в тісно­
му зв'язку з дослідженням загального процесу історичного розвитку
на основі марксистсько-ленінської методології. Графічні зміни тісно
пов'язані з історією мови, зовнішнім проявом якої є письмо, а отже
й з історією суспільства.