دانلود کتاب Бюлетень законодавства і юридичної практики України №9 2005 ЛІЦЕНЗУВАННЯ В УКРАЇНІ

Бюлетень Редакційна колегія:
законодавства
е 2 | В. Г. Гончаренко — і юридичної практики | доктор юридичних наук,
Українн професор, академік
АПрН України
№ 9, — 2005. — Ліцензування в| (голова редакційної колегії)
Україні. - 416 с. О. М. Джужа --
доктор юридичних наук,
Загальнодержавне професор
періодичне видання. О. В. Дзера —
доктор юридичних наук,
професор, член-кореспондент
АПрН України
В. С. Ковальський --
кандидат юридичних наук
(шеф-редактор)
ЧЕ ; В. В. Комаров —
Реєстраційне свідоцтво 3085 кандидат юридичних наук,
серія КВ, видане 25 лютого| професор, академік
Виходить дванадцять разів
на рік (українською мовою).
Засноване в 1992 р.
1998 р. АПрН України
е В. Т. Маляренко —
Передплатнии індекс — доктор юридичних наук,
74052 професор, член-кореспондент
АПрН України
Засновник: В. Т. Нор —
Видавництво доктор юридичних наук,
правової літератури професор, член-кореспондент
«Юрінком Інтер». АПН України
Є. Л. Стрельцов —
Адреса ре дакції: доктор юридичних наук,
04209, м. Київ-209, професор
вул. Героїв Дніпра, 31-6 В. С. Щербина —
доктор юридичних наук,
Телефони 411-69-08, професор, член-кореспондент
412- Фо 18 АПрН України
С. С. Яценко --
доктор юридичних наук,
Е-тай: професор, член-кореспондент
ВаПейпуигіпсот.Кіеу.ла АПрН України
һр: / /уагіпсКоіету .м а
Відповідальний секретар -- А. П. Ляшко
Тексти чинних нормативних актів (станом на 1 вересня 2005 року)
звірено з нормативними документами
Управління комп'ютеризованих систем та мереж
Секретаріату Верховної Ради України
О Юрінком Інтер, 2005

ПЕРЕДМОВА
Встановлення простих, чітких, зрозумілих, єдиних для вох
«правил гри», забезпечення їх загального дотримання, створення умов для вільного доступу до всіх сегментів ринку за єдиними правилами, гарантування всім суб'єктам підприємницької діяльності захисту їх законних прав та інтересів у відносинах з іншими суб'єктами та органами влади, можливостей самореалізації кожного громадянина та забезпечення належного рівня свого життя та життя своєї сім'ї є основними завданнями, визначеними у програмних засадах діяльності Президента та Уряду України.
Ліцензування, як одна із форм державного регулювання господарської діяльності, має власну сферу застосування, що в умовах ринкової економіки є достатньо впливовою.
Ліцензування певних видів господарської діяльності регулюється законом України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» (далі -- Закон), прийнятими на виконання його вимог постановами Кабінету Міністрів України, якими встановлено: перелік органів ліцензування; строк дії ліцензії, розмір і порядок зарахування плати за її видачу; перелік документів, які додаються до заяви про видачу ліцензії для окремого виду господарської діяльності; порядок формування, ведення і користування відомостями ліцензійного реєстру; бланк ліцензії єдиного зразка; положення про експертно-апеляційну раду при Державному комітеті України з питань регуляторної політики та підприємництва та її склад; а також ліцензійні умови провадження певних видів господарської діяльності, які встановлюють з урахуванням вимог законів вичерпний перелік організаційних, кваліфікаційних та інших спеціальних вимог, обов'язкових для виконання при провадженні видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню.
Законом визначено державну політику у сфері ліцензування, встановлено вичерпний перелік видів діяльності, що підлягають ліцензуванню, та чітко окреслено відповідні процедури ліцензування.
Завдяки цьому сформовано систему ліцензування, яку можна поділити на такі компоненти: ідеологія ліцензування, перелік видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню; порядок ліцензування; ліцензійні умови; інституції, які забезпечують ліцензування (Кабінет Міністрів України, Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва, експертно-апеляційна рада при ньому); гарантії забезпечення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання.
Ідеологію ліцензування складають чітко визначені основні принципи державної політики у сфері ліцензування, а саме:
-- забезпечення рівності прав; законних інтересів усіх суб'єктів господарювання;
— Захист прав, законних інтересів; життя та здоров'я громадян, захист навколишнього природного середовиша та забезпечення безпеки держави;
-- встановлення єдиного порядку ліцензування видів господарської діяльності на території України;
— встановлення єдиного переліку видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню.
У вітчизняній системі ліцензування акцент зроблено на наданні права на провадження певного виду господарської діяльності,
ане на обмеженні кількості суб" єктів господарювання, які можуть господарювати на тому чи іншому ринку товарів або послуг, що відповідає одному з принципів державної політики у сфері ліцензування, а саме: заборона використання ліцензування для обмеження конкуренції у провадженні господарської діяльності. Реалізація зазначеного принципу здійснюється також шляхом забезпечення умов для економічної конкуренції.
Істотною перевагою державної політики системи ліцензування є те, що в чинному Законі з максимально можливою вичерпністю та чіткістю визначено порядок здійснення ліцензійних процедур, завдяки чому цей порядок став прозорим та зрозумілим для суб'єктів господарювання.
При цьому положення Закону спрямовані на додержання логіки ліцензування та унеможливлення встановлення додаткових вимог до суб'єктів господарювання органами ліцензування.
Виняткову важливість має те, що норми Закону, які визначають порядок ліцензування, є нормами прямої дії. Усе це зумовхює певну самодостатність існуючого порядку ліцензування.
Однак стрімкий. розвиток. суспільних відносин зумовив необхідність удосконалення рівня законодавчого регулювання ліцензування господарської діяльності. Так, Указом Президента Укра-
їни «Про лібералізацію підприємницької діяльності та державну підтримку підприємництва» від 12 травня 2005 р. Мо 770 визнано за необхідне скоротити види господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню.
Успішність державної політики у сфері ліцензування залежить від послідовності в додержанні положень ідеології ліцензування.
Скорочення видів діяльності, що ліцензуються, підтримка єдиного правового поля у сфері ліцензування, забезпечення прозорих умов ліцензування та поступова децентралізація системи ліцензування шляхом передачі окремих функцій ліцензування на регіональний рівень сприятиме подальшому розвитку вітчизняного підприємництва та соціально-економічній стабільності країни.
К. Бащенко